Для отримання щорічних високих урожаїв малини з якісними ягодами, перш за все, потрібно підібрати місце садіння, яке б найбільше відповідало вимогам щодо її вирощування.

 Малина волого-, тепло- та світлолюбна культура. Але є сорти, які створені в суворих зонах вирощування. Тому вони краще пристосувалися до посушливих умов, можуть витримувати значно нижчі температури взимку або забезпечувати добрі врожаї у відносно посушливих зонах.

У північних та північно-східних районах України малина може потерпати взимку від північних вітрів за великих морозів, особливо за відсутності захисту: чи то природного, чи штучно створеного. Щоб не було підмерзання надземної частини в окремі зими, коли передбачається зниження температури нижче мінус 30 оС, потрібно стебла зв'язати у пучки, пригнути до землі і накрити снігом. У всіх великоплідних сортів малини, виведених відомим селекціонером В.В. Кичиною, надземна частина витримує морози до мінус 30 оС. Підземна частина у всіх сортів взагалі під покривом снігу витримує до мінус 37 оС, або коли в кореневмісному шарі ґрунту знижується до мінус 21—23 оС, чого практично не буває. Але якщо і трапиться так, що надземна частина вимерзне, то після сприятливої зими через рік малина знову відновить великі врожаї. Пригадую, як після зими дуже суворої зими 2005/06 років, коли в нашій місцевості температура повітря знижувалася до мінус 28 оС, малина дала навіть більший урожай, ніж у попередні роки. Сорти ж малини, виведені професором В.В. Кичиною, який займався дослідженням проблем зимостійкості рослин, українські зими витримують добре.

На малину негативно впливають зимові відлиги, коли температура повітря піднімається вище нуля і тримається впродовж 10-15 днів, бруньки починають рости, знижується зимове загартування, а потім під час похолодання до мінус 25 оС частина пагонів підмерзає.

Хоча малина і вологолюбна культура, але не витримує затоплення під час злив, або коли підґрунтові води залягають близько до поверхні ґрунту. Не можна висаджувати малину в низинах, бо в них може застоюватися зливова вода. У період вегетації підземна частина не витримує 6-9-денного затоплення і корені можуть загинути. У місцях, де висаджується малина, підґрунтові води мають бути не ближче 1-1,5 м до поверхні ґрунту.

Не придатні для висаджування малини заболочені, вапнякові, солончакові та сухі піщані ґрунти. На бідних піщаних ґрунтах копають траншею 40 х 40 см або краще 50 х 50 см, де розміщується основна маса коріння, дно траншеї вкривають глиною шаром 3-5 см, яка утримує вологу, верхній шар ґрунту перемішують з перегноєм, додаючи мінеральні добрива, чорнозем і висаджують саджанці малини. На такому ґрунті малина добре росте і плодоносить 6-7 років. На одному місці найбільші врожаї доброякісних ягід малина дає 7-10 років, після чого треба замінити її насадження. Малина може рости і плодоносити на одному місці і більше 20 років, але для отримання добрих урожаїв якісних ягід потрібний особливий догляд.

Добре росте і плодоносить малина на легких супіщаних і суглинкових ґрунтах. На слабокислих і слаболужних ґрунтах також буде рости. Якщо на місці майбутнього малинника добре росли різні плодові дерева, то малина також буде рости. На тих місцях, де раніше росла малина, нові насадження цієї культури можна закладати не раніше, ніж через 2-3 роки.

Науковці рекомендують висаджувати малину в ряду через 70 см кущ від куща і 1,8-2 м - між рядами. Для середньорослої, висота пагона у якої 1,5-2,2 м, відстань між рядами - на висоту пагона і не повинна бути вужча 1,8 м. Варто зауважити, що ріст і розвиток насаджень малини перевіряли за умови розташування на відстані 20 см, 35, 50,70 і 1 м кущ від куща, у різних країнах і впродовж багатьох років. Виявилося, що найбільший урожай якісних ягід отримують за садіння через 70 см.

Щодо самого садіння, то висаджувати потрібно так, як саджанець ріс до цього, або на 1-3 см глибше. Під час цієї роботи саджанець обрізують на висоту 20-30 см. Після того як молодий пагін виросте 20-30 см, старий зрізують на рівні ґрунту, ягід на минулорічному пагоні не залишають, бо вони пригнічуватимуть розвиток саджанця. Зрізувати пагін під час садіння на рівні ґрунту не можна: у його нижній частині нагромаджуються речовини, які підживлюють корінь. Після садіння саджанець потрібно добре полити навіть тоді, коли ґрунт добре вологий. Притоптувати не потрібно, щоб не пошкодити етіольовані молоді пагінці, якщо вони є, і не пошкодити коріння. Після поливу ґрунт просяде і сам прилипне до коріння, повітряного простору між коренями не буде. Майже завжди в рік садіння у неремонтантних сортів виростає один пагін.

Насамкінець хочу розповісти про один із найкращих сортів селекціонера В.В. Кичини Сірєнєвий туман. У північних регіонах цей сорт неремонтантний зовсім. У центральній частині України він слаборемонтантний. У південних областях України, де більше сонця і тепла, вважаю, у нього буде більше ремонантності. Ягоди у цього сорту мають масу 4-10 г, конічні, яскраво-червоні, блискучі, кістянки дрібні, однорідні, міцно скріплені між собою, щільні, транспортабельні. На смак солодкі, духмяні. Продуктивність велика, на рівні всіх нових великоплідних сортів (200-250 кг із сотки). Середньораннього строку достигання. Пагони заввишки близько 1,5 м, гладенькі, вкриті восковим нальотом, взимку світло-коричневі. Стійкість до всіх основних захворювань і шкідників дуже висока.

М.М. Макаренко,
Кіровоградська обл.

Із журналу "Дім, сад, город" №5, 2021