Вирощую інжир в умовах Прикарпаття понад тридцять років. Спостерігаючи за погодними умовами, дійшов висновку, що протягом останнього десятиліття клімат різко змінився в сторону потепління. Зима 2019–2020 рр. взагалі була рекордно теплою. У моєму місті стовпчики термометра не опускалися нижче мінус 11оС. Змінився і підхід до вирощування різних рослин, зокрема екзотичних. Хоча інжир я вже давно виключив із розряду "екзотів".

Запорукою успіху вирощування будь-якої рослини є правильне виконання необхідних агротехнічних заходів: добір сортів, садіння і догляд. Найбільше люди бояться укриття інжиру на зиму. Зауважу, що цієї теплої зими я взагалі не вкривав два кущі інжиру. Перезимували вони добре і без особливих втрат.

Вибираючи рослини для своєї дачної або присадибної ділянки, господарі зазвичай прагнуть придбати морозостійкі та стійкі до хвороб, не вибагливі і прості у вирощуванні культури. Інжир відповідає всім цим показникам, за виключенням лише стійкості до низьких температур. Хоча короткочасні морози до мінус 15оС він витримує.

Щодо укриття інжиру на зиму, то правильне висаджування саджанця – під нахилом, якомога нижче до землі або в неглибоку траншею – значно полегшить виконання цієї роботи. Тоді у вас не буде жодних перепон на шляху вирощування такої цікавої і корисної рослини, як інжир.

Тепер про врожайність. Рекордним на врожай плодів інжиру був минулорічний сезон, навіть незважаючи на погодні примхи, якими так часто засмучувала нас природа. Найбільше порадував надранній сорт Біла фіга. Перші плоди почали достигати наприкінці липня, а останні збирав у листопаді. І що цікаво: дозрівали фіги навіть на жирових пагонах, що вкрай рідко буває на інших сортах. Неперевершеним за смаковими якостями і врожайністю виявився сорт Брунсвік, який порадував красивими плодами масою до 100 г. Щедрий урожай зібрав з кущів інжиру сортів Поморійський, Турецький коричневий і Сірий ранній. А рекордсменом за врожайністю, власне, як і завжди, був сорт Зелено-жовтий із зелено-жовтими плодами масою до 50 г. Зелено-жовтий – умовна назва сорту, саме з нього понад три десятки років тому розпочалося моє захоплення смоківницею.

Однак не обійшлося і без розчарувань. Вкотре засмутили сорти Далматський і Кримський чорний. На власному досвіді переконався, що вони більш придатні для вирощування на півдні і сході нашої країни.

Чимало листів я отримую від читачів журналу, які хочуть посадити інжир, але не мають можливості вирощувати його у відкритому ґрунті з подальшим укриттям на зиму. Таким садівникам раджу спробувати контейнерний спосіб вирощування. Ємкості з саджанцями можна на літо виставляти в сад і залишати до глибокої осені, а на зиму заносити до підвалу до початку наступного сезону.

Ефективним також вважаю комбінований спосіб вирощування інжиру, коли контейнер з рослиною до половини заглиблюють у поживний ґрунт в саду. По краях контейнера я роблю ножівкою великі прорізи. Це дає можливість корінню проникати у верхні родючі шари ґрунту, отримуючи звідти необхідне живлення. За таких умов вирощування рослина краще росте, а плоди швидше достигають. Землю навколо контейнера раджу замульчувати.

Висаджені у відкритий ґрунт кущі інжиру розкриваю напровесні, щоб запобігти випріванню молодих минулорічних пагонів, на яких зав'язуються плоди першого врожаю. У цей період важливо вберегти рослини від сонячних опіків, тому відкриваю кущі поступово, залишаючи на них соснове гілля або прикриваючи їх білим агроволокном. Не зайвим буде побілити штамби і скелетні гілки вапном з додаванням глини.

Перше обрізування кущів інжиру виконую восени перед укриттям на зиму. Видаляю при цьому лише ті гілки, які важко буде зв'язати, або ті, які заготовляю для живцювання. Друге обрізування і формування крони роблю після розкриття, видаляючи пошкоджені і зайві гілки, які загущують крону. Останнє обрізування виконую, коли рослина почала вегетацію. Під час обрізування видаляю всі зайві і пошкоджені пагони. Обрізування не погіршує стан рослини, навпаки: місця зрізів швидко загоюються, кущ добре провітрюється і освітлюється сонцем, набуває гарного й охайного вигляду. За такий належний догляд смоківниця віддячує мені щороку смачними і корисними плодами.

Щодо подальшого догляду за інжиром, то він полягає у підживленні, поливах і обприскуванні крони у ранкові години, мульчуванні, зелених операціях на кущі та нормуванні врожаю.

Богдан Гаморак,
м. Тлумач, Івано-Франківська обл.,
тел.: (096) 7779840

Із журналу "Дім, сад, город" №5, 2020