«Феофанія» парк-памятка

Сучасний парк «Феофанія» входить до складу природно-заповідного фонду України, який є складовою частиною світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Парк розташований на південно-західній околиці Ки­єва, на мальовничих схилах Феофаніївської балки (між Голосієвом, Теремками, Пироговом). До Фео­фанії безпосередньо примикає приміське село Хо­тів (Хотівське городище скіфських часів (датується 6—4 ст. до н.е.)).

У 1972 році урочище Феофанія було оголошено парком-пам’яткою, а з 1992-го — це парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. З 2006 року має статус Садово-парковий комплекс Національної академії наук України «Феофа­нія». Опікується цими землями державна установа «Ін­ститут еволюційної екології НАН України».

У районі Феофанії розміщений Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир, Інститут теоретичної фі­зики ім. М.М. Боголюбова Національної академії наук України, Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України.

 

Історія місцевості

Територія, де зараз розташований сучасний парк, вперше була згадана у 1471 році, як Лазарівщина, що була володінням київського тіуна (розпорядника) Ходи­ки, згодом — хутір Лазарівка. Наприкінці XVIII століття місцевість належала Софійському чоловічому монас­тирю. Сучасна назва, ймовірно, з’явилася з 1803 року, коли тут оселився і заснував скит єпископ Феофан Шиянов (Феофанію було передано йому під дачу). З 60-х років XIX століття належала Михайлівському мо­настирю. За адміністративно-територіальним устроєм хутір входив до Хотівської волості. З 1919 року — це був приміський радгосп, а після закінчення Другої світової війни — науковий і лікувальний осередок. Деякі з дже­рел в урочищі «Феофанія» вважаються цілющими.

Наприкінці 40-х — на початку 50-х років минулого сторіччя на території Феофанії група під керівництвом академіка С. О. Лебедєва працювала над створенням першого у континентальній Європі комп’ютера.

Сучасна територія «Феофанія» — це великий за­тишний парк, з доглянутою рослинністю та щедрим на чистоту повітрям. Кияни відпочивають тут від шуму мега­полісу, отримуючи справжнє задоволення від прогуля­нок доріжками та стежинами парку. Узимку — це одне з найпопулярніших місць Києва для купання на свято Водохреща 19 січня. Паркові насадження та природ­ний ландшафт у всі пори року мають ефектний вигляд на фоні розташованого поблизу Свято-Пантелеймонівського монастиря.

Особливістю парку «Феофанія» є гармонійне поєднання красивого природного і сучас­ного штучного дизайнерського ландшафту, тут виса­джена велика кількість красивих та унікальних рослин, на території є три цілющі джерела, каскад озер, спор­тивні та ігрові майданчики для дітей.

Парк «Феофанія» — красиве місце для відпочинку і спілкування з природою для мешканців столиці та гос­тей нашого великого міста. Адже останні наукові дослі­дження доводять, що на природі люди відчувають себе щасливішими: чим зеленіший простір, в якому вони знаходяться, тим сильніший ефект відпочинку.

Отож відвідайте парк «Феофанія» і сповна насоло­діться цією чудовою природною оазою...

 

Журнал «Квіти України»,

№6 за 2021 р.

…Ніжно цвітуть на осонні

Сальвії ніжно-червоні.

 

Ці поетичні рядки так щиро, лагідно й справедливо характеризують сальвію. Шавлія або сальвія — справжня окраса саду, скверу, парку. Навіть пізно восени сальвія сорту `Леді в червоному` своїм яскравим пурпуровим кольором приваблює до себе, милує око й звеселяє душу. Коли вже навколо рясніє листопад, йдуть холодні осінні дощі, сальвія продовжує квітувати. Залишається лише милуватися й дивуватися, скільки сили й краси у цій чудовій квітковій рослині.

 

Чим зараз займається ваша кішка? Спить? Просить їсти? Чи господарює у квітнику?

У кожного господаря на подвір'ї є улюблене місце для відпочинку, яке зазвичай прикрашають квітами. Вони різні за формою, висотою, забарвленням, але дарують нам спокій, радість. Серед усіх квітів я найбільше люблю жоржини, які ціную за досить тривале цвітіння, яке починається приблизно в середині або наприкінці червня і закінчується з настанням заморозків. Величезна кількість сортів жоржин прикрашають мою садибу до самих заморозків.

 

Наприкінці літа і на початку осені деревам і ягідним кущам продовжують завдавати шкоди шкідники й хвороби. Тому боротьбу з ними не варто припиняти.