Шановні читачі і колеги по роботі!

У ніч з 29 на 30 січня 2021 року не стало дорогої нам людини –  Заслуженого журналіста України, незмінного головного редактора журналу «Дім, сад, город» Миколи Івановича Халимоненка. Всі ми понесли величезну втрату. Але найбільше горе спіткало родину Миколи Івановича – його дружину Любов Вікторівну, брата Григорія, онуків Станіслава і Ярослава, правнуків, племінників, для яких Микола Іванович був люблячим чоловіком, братом, надійним другом, дбайливим дідусем. Тому насамперед  наші співчуття рідним і близьким з приводу цієї непоправної втрати.

 

Микола Іванович Халимоненко був дивовижною і неординарною людиною з дуже непростою, але цікавою долею. Народився він 25 травня 1934 року в селі Товкачівка Прилуцького району, що на Чернігівщині. До останніх днів тут все нагадувало йому про дитинство – бідне, босоноге, голодне, коли він і троє його братів залишилися без матері і батька. Чимало лиха зазнали сироти, але мамина молодша сестра – тітка Настя виростила хлопців і стала для них найріднішою людиною.

Не маючи в дитинстві батьківського тепла, Микола Іванович прагнув створити міцну родину і все життя цінував добрі стосунки у сім'ї.  Дружина Миколи Івановича – Любов Вікторівна – його щира любов на все життя ще із студентських років. Разом із нею вони пережили велику трагедію – втрату єдиної доньки Тамари, освіченої й завзятої помічниці та послідовниці батька, талановитої журналістки, редактора часопису “Квіти України”.

Микола Іванович міг би стати хорошим економістом, адже закінчив економічний факультет Київського університету. Та доля склалася так, що його запросили працювати у відомий тоді журнал "Колгоспник України". З того часу і почалася журналістська та видавнича кар'єра Миколи Івановича.

Микола Іванович добре знав, що праця на землі важка і часом невдячна. Тож, очолюючи понад 30 років журнал "Дім, сад, город", головним завданням вважав порадити селянам, як краще вести господарство, познайомити з новими розробками вчених, розповісти про цікавий досвід. Разом із колективом однодумців Микола Іванович зумів зробити його найпопулярнішим в Україні. Згодом за його ініціативи побачили світ і знайшли свого читача журнали: "Пасіка", "Квіти України", "Будьмо здорові", "Виноград. Вино", "Чумацький шлях", "Туризм сільський зелений", "Календар садівника і городника", "Яблунька", "Чарівна казка", різноманітні книги та брошури.

Без перебільшення можна сказати, що Микола Іванович Халимоненко – якщо не основоположник, то один із тих чільних діячів журналістики, які створили українську галузеву журналістику.

Микола Іванович прожив активне життя, його добре знають в Україні, як активного громадського діяча. Він часто був присутній на засіданнях Всеукраїнської комісії з моралі, брав участь у нагородженні дітей, які зробили високоморальний вчинок. Кілька років тому його було визнано "Благодійником року".

Микола Іванович був активним членом Ради Громадське об’єднання «Товариство «Чернігівське земляцтво» і опікувався виданням газети «Отчий поріг», вболіваючи за цей часопис, як за рідну дитину.

Любов до села, до землі притаманна Миколі Івановичу з дитинства і до останніх років свого життя. Він все своє професійне життя підтримував тісні зв’язки з Інститутом садівництва НААН України і і протягом багатьох років висаджував сади: у садибі своє тітки Насті, у садибі свого брата, у садибі дітей.

Нікому не дано повернути назад дорогі миттєвості життя або змінити сумні й трагічні події. Однак можна пам’ятати, що людина, з якою ми сьогодні прощаємося, все своє життя прожила надзвичайно достойно: Микола Іванович завжди невтомно працював, допомагав молодим, навчав і ділився своєю мудрістю, з любов’ю і повагою ставився до колег, недарма ж у редакції є люди, які працювали поряд із ним по 30–45 років, не уявляючи і не прагнучи собі іншого керівника і головного редактора, ніж Микола Іванович Халимоненко. Працівники редакції журналу «Дім, сад, город» з вдячністю будуть згадувати свого незмінного редактора: щоб не сталося, але в скрутній ситуації наш керманич завжди подавав руку тим, хто потребував допомоги.

Ми пам’ятатимемо вас, Микола Іванович, ви назавжди залишитеся у наших серцях. Прощавайте!

 

 

Церемонія прощання відбудеться 2 лютого о 13.30 у Малій прощальній залі Київського крематорію, за адресою вул. Байкова, 16.

Працівники редакції
журналу "Дім, сад, город"