Протягом усього сезону бджоляр повинен пам’ятати про майбутню зимівлю бджіл і весь час готувати сім’ї до цього періоду.

Перевірка готовності сімей до зимівлі зветься головною осінньою ревізією і проводиться відразу після закінчення головного взятку, як тільки з вуликів будуть зняті магазини або другі корпуси.

А особливо, коли розпочинаєш все, як то кажуть, з нуля. Потрібні вулики, рамки, дріт, вощина, медогонка, воскотопка та інший інвентар. Далі теж недешево, але бджоли вже на себе заробляють і віддячують пасічникові певним прибутком.

Про це на сайті AgroPortal.ua розповів пасічник із Полтавщини Володимир Опришко, який займається бджолярством 12 років і має 20 вуликів.

За словами Володимира Опришка, особисто він ніколи не рахував, у скільки йому обходиться утримання бджіл. Насамперед для нього це хобі, яке приносить задоволення. Його мед смакують в Ужгороді, Києві, Полтаві, Харкові. Уже має своїх постійних клієнтів. Минулого року соняшниковий мед продавав місцевим по 100 грн, липовий – по 150 грн, а, наприклад, в Ужгороді на той час він коштував 450 грн.

Робити якісь прогнози щодо ціни на новий сезон пасічник не береться, адже у будь-якому випадку продає продукцію за мінімальною ціною, щоб люди мали змогу посмакувати натуральний мед.

Свою пасіку Володимир Опришко нікуди не вивозить, стоїть у селі. Останнім часом багато земель розорюють, саджають ГМО соняшник, а бджола не бере там мед. Цього року посіяли багато гречки, тож мають надію, що будуть із медом.

«Кожна пасіка стоїть у різних місцях, і від рослин дуже залежать смакові якості меду. Мені пощастило, у нас дуже багато квітів. Зараз зацвіла акація, її збираємо ой як не часто. Це дуже примхлива рослина: коли жарко – горить, коли дощ – пропадає, потім будуть липа, соняшник і гречка», – розповідає бджоляр.

«Вулик – це маленька держава. Кожна бджола, яка народжується, розпочинає свою діяльність із вигодовування личинок. Коли вона підростає, то може робити стільники, а через деякий час летіти за нектаром. Радіус польоту бджіл – 3 км, а рій може відлетіти від вулика більш як на 10 км. Ще у вулику є охорона, яка слідкує за тим, щоб жодна бджола із сусіднього вулика не влетіла до їхнього. Є бджоли, які знаходяться завжди з маткою: вони її доглядають, чистять, годують», – зауважив Володимир Опришко, власник пасіки.

Поради для початківців від Володимира Опришка:

- Ставтеся до своїх підопічних з любов’ю та не розчаровуйтесь, якщо траплятимуться помилки.

- Вибирайте бджіл мирних порід, наприклад, Українську степову.

- За можливості краще закінчити школу бджоляра, наприклад, у Гадячі.

- Головне – любити бджолярство і самому працювати, як бджола.

Із журналу «Пасіка» №7, 2022

 

 

Молодих виноградарів часто турбує питання навантаження кущів. Зокрема, що означає це поняття, як його правильно визначити і що треба робити, аби воно сприяло підвищенню врожайності. Навіть досвідчені майстри не завжди приходять до спільної думки щодо навантаження. Тож редакція пропонує читачам поділитися своїми спостереженнями і досвідом на сторінках журналу. Отже, про навантаження виноградної лози.

 

Що таке навантаження винограду?

Навантаження винограду – це та кількість вічок, які треба залишити на всіх плодових пагонах куща після його обрізування. Головне, не допускати як недовантаження, так і перевантаження його. Від правильно навантаженого куща можна отримати доволі високий урожай якісних плодів. Недовантажені кущі дають низькі врожаї та "жирують". На занадто перевантажених – слабко росте лоза, знижується якість ягід і в наступні 1–2 роки урожай буде незначним. Величина навантаження залежить від сили куща і його стану, сортових особливостей, кількості плодових ланок (тобто типу формування куща), від складу ґрунту, зрошення тощо.

Сильнорослі кущі та сорти потребують більшого навантаження у порівнянні зі слабкорослими. Орієнтовно можна вважати, що за багаторукавного віялового формування куща при площі живлення 2,5–2,0 м, навантаження на кущ має бути від 40 до 60 вічок. У сильнорослих сортів, які потребують довгого обрізування, навантаження повинно бути іншим – у середньому від 80 до 200 вічок на кущ.

Основним показником у визначенні навантаження куща є величина приросту і діаметр однорічних лоз. За наявності на кущі не менше 70 % помірно розвинених лоз завдовжки 1,5–2,5 м і товщиною 7–10 мм, його навантаження має зберігатися в обсягах минулого року. Якщо ж на якомусь із кущів є багато недостатньо розвинених лоз завдовжки менше 0,8 м і діаметром біля основи менше 6 мм, навантаження порівняно з попереднім роком слід зменшити. Якщо ж на старій деревині з'явилися "жируючі" пагони та помітно збільшилася вегетативна сила на плодових стрілках, навантаження куща треба збільшити.

Кількість здорових вічок, які варто збільшити на кущі після обрізування, називається навантаженням куща вічками; середнє число пагонів, які залишаються після виламування, – навантаженням його пагонами.

Із журналу «Дім, сад, город» №7, 2022

 

 

Як відомо, просто посадити картоплю в землю недостатньо. Важливо ще правильно доглядати грядки. І один з головних моментів – своєчасне підгортання сходів.

 

Бджоли можуть не тільки давати мед, а й бути прекрасним індикатором забруднення навколишнього середовища. Саме так стверджують вчені-екологи, хіміки, біологи, медики…..

Всі забруднювальні середовище речовини рано чи пізно потрапляють у бджолиний вулик. Бджола, збираючи нектар і пилок з квітів, разом з ними поглинає також і ті токсичні речовини, що потрапили на квіти з опадами, пилом, у результаті використання пестицидів, з викидами продуктів згоряння, надзвичайно швидко накопичуючи різноманітні отрути як у своєму організмі, так і вносячи їх у мед та інші продукти бджільництва. Тривалість життя бджоли 32 дні, 10 з яких вона проводить у вулику. А 20–22 дні бджоли літають у радіусі до 7 км і за цей час встигають накопичити у своєму тільці значні кількості токсинів, важких металів, пестицидів тощо. В організмі бджоли найбільше накопичується хрому і нікелю, а цинку і кобальту – дуже мало. Водночас важкі метали не потрапляють в мед, якщо їх зміст не перевищує 30 мг/кг.

Масове застосування інсектицидів в сільському господарстві – серйозна загроза для бджіл та інших запилювачів. Наприклад, головні підозрювані в справі про раптове зменшення чисельності бджіл – інсектициди неонікотиноїди, які можуть вражати нервову систему цих комах.

Вони впливають на здатність бджіл до навчання, їх здатність до розпізнавання запахів і орієнтації в просторі.

Все це заважає збирати їжу, знижує чисельність і кількість бджолиних сімей, що в довгостроковій перспективі може знизити врожайність сільськогосподарських культур.

Джерело: https://www.bsmu.edu.ua/

Із журналу "Пасіка" №7, 2022