У кожного господаря на подвір'ї є улюблене місце для відпочинку, яке зазвичай прикрашають квітами. Вони різні за формою, висотою, забарвленням, але дарують нам спокій, радість. Серед усіх квітів я найбільше люблю жоржини, які ціную за досить тривале цвітіння, яке починається приблизно в середині або наприкінці червня і закінчується з настанням заморозків. Величезна кількість сортів жоржин прикрашають мою садибу до самих заморозків.

Цікаво, що ацтеки, які населяли Мексику ще в доколумбові часи, у буквальному сенсі слова поклонялися жоржинам. Вони шанували їх як живе втілення Сонця, прикрашали ними корону бога війни, а воїни носили жоржини у якості амулетів, вважаючи, що вони надають сили й хоробрості.

Щоб ці квіти радували своїм яскравим і барвистим квітуванням, потрібно знати деякі особливості їх вирощування і зберігання.

Жоржини зовсім невибагливі. Головне - для гарного росту і пишного цвітіння потрібно правильно вибрати місце садіння, забезпечити необхідний склад ґрунту, своєчасний полив і підживлення. На моїй ділянці переважає чорнозем з глиною. Для садіння вибираю сонячне місце, але захищене від вітру та протягів. Висаджую бульби навесні, не пророщуючи. Зазвичай нічим не удобрюю рослини, крім попелу, який взимку висипаю по снігу. Також восени, під час перекопування ґрунту, вношу компост – 3-5 кг на 1 м3. Це сприяє гарному росту жоржин.

Зрізую жоржини при першому морозі, постоять пару днів і починаю викопувати бульби. Зазвичай роблю це вранці, за сухої погоди, щоб вони встигли просохнути на повітрі й стати менш "ламкими". Зберігаю їх у підвалі під будинком, бо погребу нема. Попередньо висушую, ділю на поділки й складаю у ящики та пересипаю тирсою.

Светлана Олеоленко,

м. Красилів

Із журналу «Дім, сад, город»