З ВЛАСНОГО ДОСВІДУ

Ось і закінчився складний і дуже напружений медовий сезон 2019 року. Підбивши підсумок, можу сказати, що результатом нашої спільної роботи бджола-пасічник дуже задоволений. Кожна перезимувала бджолина сім’я дала в середньому по 63–65 кг високоякісного товарного меду. Крім того, 20 травневих відводків зміцніли і стали повноцінними сильними бджолиними сім’ями, від яких я отримав по 40–42 кг товарного продукту.

Соняшник зацвів у нас 28 червня. На різних фермерських полях він цвіте до середини серпня. Під час головного взятку тричі відкачав соняшниковий мед, що дозволило збільшити кількість меду на 20% у порівнянні з 2018 роком. Також, як і в минулому році, мої бджолині сім’ї запилювали насіннєвий соняшник в одному з фермерських господарств району. Завдяки безперервній роботі маленьких невтомних трудівниць соняшник вродив на славу, що порадувало і мене, і фермера.

Серпень радує своєю щедрістю. Це місяць великих ягід кавунів, динь. Вони практично на кожному столі. Яблука, груші, виноград. І піалка ароматного, бурштинового, шалено смачного меду! А ще серпень багатий святами – трьома Спасами. І останній, 19 серпня, звучить заключним акордом медового сезону. Вітаю своїх колег-пасічників з цією важливою для всіх нас подією. Здоров’я, терпіння і сили на медовий сезон наступного року. 

У цій статті хочу розповісти про роботу на пасіці з настанням осені.

 Одним з основних завдань після відкачування меду є боротьба з вароатозом. Ця хвороба вражає бджолиний і трутневий розплід, бджіл, трутнів і маток. Збудник – зовнішній паразит кліщ Варроа деструктор. Кліщ розмножується статевим шляхом у бджолиному і трутневому розплоді, порушуючи їх розвиток. На бджолах, трутнях, матках, личинках та лялечках паразитує самка кліща. Для знищення кліща у вуликах (відразу після відкачування меду) на кожну бджолину сім’ю розвішую по 2 противароатозні пластини: (Байварол або Апісан і т.д.). А наприкінці жовтня обов’язково тричі обробляю тактиком або біпіном, щавлевою або мурашиною кислотою (за інструкцією) і т.д.

Великі надії ми, бджолярі, покладаємо в боротьбі з кліщем вароа на новітні препарати, наприклад, застосування літію. Противароатозні препарати, які ми використовуємо десятиліттями, в силу звикання, вже не дають бажаного ефекту.

У вересні не менш важливим завданням є визначення кількості та якості залишеного бджолиним сім’ям меду на зиму. Я залишаю сильним сім’ям – не менше 25 кг меду (бджоли обсиджують 9–10 рамок), сім’ям середньої сили – не менше 20 кг меду, (бджоли обсиджують 7–8 рамок) відводкам і слабким сім’ям – не менше 15 кг меду (бджоли обсиджують 4–5 рамок). Мед бджолам на зиму заготовлюю з весни: у вуликах не відкачую по 6 рамок. У цих рамках вгорі знаходиться по 1,5 кг травневого меду. Потім бджоли заносять, близько 1 кг квіткового меду і допечатують рамку медом з соняшнику. Ці повномедні рамки (по 4 кг поліфлорного меду в кожній рамці) є гарантією благополучної успішної зимівлі бджолиних сімей.

У найважчий період зимівлі (лютий-березень) бджоли перебувають на рідкому травневому меду. Бджолиним сім’ям з недостатніми кормовим запасами поповнюю відсутню кількість меду повномедними рамками з резерву або даю підгодівлю медовою ситою. У виняткових випадках підгодовую цукровим сиропом. Осінню підгодівлю сімей, як вчив мене мій дід, закінчую не пізніше 10 вересня.

Серед пасічних робіт вересня – щоденний зовнішній огляд бджолиних сімей з метою визначення їх стану та попередження бджолиного злодійства. Стан сімей визначаю шляхом порівняльного аналізу сили льоту бджіл, ступеня охорони льотка і відходів діяльності сім’ї в навколовуликовому просторі. Аналізуючи ці фактори в різних сім’ях, легко виявляю сім’ї, які виділяються на цьому тлі (слабкий літ, погана охорона льотка, на землі біля вулика багато підмору і т.д.) Підозрілі сім’ї детально оглядаю з метою з’ясування причини їх ненормальної поведінки.

У вересні погода ще хороша, а взятку вже немає, тому бджоли мають велику схильність до крадіжок. Вживаю необхідних заходів, щоб не допустити обкрадання бджолиних сімей. Вважаю дуже важливим і вирівнювання бджолиних сімей за силою, щоб в зиму на пасіці не залишалося слабких бджолиних сімей. На жаль, через хронічний брак часу, це не завжди вдається зробити. У вересні прибираю вже не потрібні другі корпуси і медові надставки, зайві рамки.

Все життя я з бджолами. У батьківському домі, потім, невелика перерва на навчання і початок лікарської трудової діяльності – і до цього дня. Десятиліття, постійно, з невеликим перепочинком у зимовий період. Останнім часом іноді закрадається думка, може я чимось себе свідомо обділив, присвятивши своє життя бджільництву? Адже міг би літати, їздити, відвідувати і насолоджуватися красою всього світу? Але, дивлячись на картину за вікном свого авто, можу сміливо стверджувати, що природа прекрасна в будь-якому куточку землі. І те, що бачу щодня, викликає захоплення і тиху радість від можливості це спостерігати. Значить, все я роблю правильно, якщо душа відпочиває на пасіці, якщо дорога кожна травинка і, якщо, піднімаючи очі до вечірнього неба, завмираю перед його величною таємницею зоряного мерехтіння. Життя триває…

О.В. СИДОРЕНКО,
м. Синельникове, Дніпропетровська обл.
Із журналу "Пасіка" №8, 2019 р.