На початку вересня у другій половині дня закінчують викопувати пізню картоплю. Після цього бульби ретельно просушують протягом 4 годин, за сонячної погоди – 2 години. Це сприяє кращому обкорковінню шкірки й запобігає ураженню бульб збудниками хвороб.

Зібраний урожай сортують, одразу розділяючи на насіннєвий, продовольчий для зберігання та продовольчий для швидкої реалізації. До останнього відноять бульби, уражені шкідниками, з ознаками хвороб, дрібні, надрізані, травмовані під час збирання. Здорові великі бульби певний час витримують у прохолодному місці (до заморозків), щоб перед закладанням у сховище вони обсохнули й трохи остудилися. Цей період зберігання картоплі називається лікувальним.

Картоплю не можна охолоджувати швидко, бо в ній можуть відбутися небажані фізіологічні зміни: різко охолоджені бульби під час варіння темнішають. Швидко охолоджують лише картоплю, уражену фітофторозом. Але перед закладанням її також необхідно добре просушити.

Насіннєву картоплю, до якої відбирають здорові бульби масою 60–80 г, озеленюють на сонці, за дощової погоди – під навісом. Процес триває 10–12 діб. Бульби при цьому періодично перевертають, щоб озеленення відбувалося з усіх боків. Таку картоплю зберігають окремо від продовольчої та кормової. У лікувальний період насіннєву картоплю витримують за вищої температури – 10–12оС, ніж під час основного зимового зберігання – 2–4оС. Зберігають у засіку навалом.

Із журналу "Дім, сад, город" №9 за 2019 р.